Життя

Банди Шолтес – генератор футболок з життєвою мудрістю

6 Червня 2013 8 039

Банди Шолтес – унікальний міський персонаж, який знає безліч несамовитих історій, бачив десятки різноманітних фестивалів, зробив сотні керамічних сувенірів для туристів, а головне – вигадав незліченну кількість авторських футболок, які пішли в народ. Зараз Банди закінчує роботу над книгою, присвяченою футболкам, вірніше написам на них.

– Ти пам’ятаєш свої перші авторські футболки? З чого взагалі почалося це захоплення?

– Колись давно, я ще був тоді тінейджером, купити нічого цікавого було неможливо. Тож, коли я навчався у восьмому класі, мій сусід вирізав для мене трафарет з фірмовим шрифтом Metallica. Він навчив мене набивати фарбою зображення на тканину, однак я подумав, що просто нанести на спину напис Metallica буде банально, отже спереду я намалював серп і молот. Згідно моєї концепції, в цій футболці я мав бути радянським хлопцем з західним мисленням.

Трохи згодом, один з моїх друзів попросив мене набити і йому на майку логотип Metallica, дав мені дефіцитну чорну футболку, а я її випадково зіпсував і ніколи так і не наважився в цьому зізнатися.

– Як змінювався з часом технологічний процес створення футболок?

– Прогрес почався у 90-х, тоді у продажі з’явилися текстильні фломастери. Мені здавалося, що це – надзвичайний винахід і що відтепер я зможу малювати на футболках що завгодно. У 1996 році я вперше поїхав на фестиваль Sziget в Будапешт, він вразив мене настільки, що передати словами це складно. Наступного року я зробив майку з написом Temple of the Dog – назва музичного проекту, супергрупи утвореної учасниками груп Peаrl Jam, Soundgarden і Mother Love Bone. Я думав, що всі місцеві меломани будуть радіти, побачивши мене у цій футболці, але за увесь час фестивалю зустрів лише одну п’яненьку дівчину, яка оцінила моє творіння.

Наступного року я зробив майку з іронічним написом The my English is bed, яка викликала бурхливу реакцію, особливо у англійців. Мої футболки ставали елементом комунікації, завдяки якому я знайомився з людьми і у нас одразу знаходилася тема для розмови.

Кілька років поспіль я робив для фестивалів майку з питанням Do you have a pen? Люди цікавилися навіщо мені ручка, а коли давали мені її – я показував їм один смішний прикладний жарт. Якось я зробив мульти-майку, на якій замість напису була нашита прозора поліетиленова кишеня, в яку я щоразу вставляв листи А4 з новими написами, які відповідали ситуації і настрою. Саме на цій майці народилася фраза I love you and Black Sabbath.

– Окрім того, що ти носив на собі футболки з авторськими написами та дарував їх друзям, ти ще якось показував їх світу?

– На початку 2000-х мій товариш Марсель працював у Європейському журналі, присвяченому креативним проектам, графічному дизайну та ілюстрації Panic Button, він запропонував мені викласти ідеї майок на сторінках видання. Тож, дві сторінки з моїми футболками надруковані у відомому мистецькому часописі.

– У тебе були спроби комерціалізувати своє хобі?

– Так, було кілька спроб. Оскільки я займаюся керамікою, виготовляю сувеніри та здаю їх під реалізацію у крамниці, я вирішив зробити спеціально для Sziget-а невеличкі керамічні майки з моїми фірмовими написами, які можна носити на шиї, як кулони. Однак, більшу половину керамічних футболок я роздарував, решта – зламалися в рюкзаку, а продав – штуки три. Тож, успішним той бізнес-проект назвати важко.

Була ще одна спроба заробляти цим гроші – ми з друзями хотіли поставити процес на потік і виготовляти майки не вручну, а напівфабричним способом. Однак, нам не вдалося вийти на той рівень рентабельності, щоб був сенс продовжувати. У великому місті, при хорошій рекламі та початкових інвестиціях все б вдалося. Втім, ми обрали невдалий час, стартанули занадто пізно – зараз кожен може намалювати будь-який ескіз, відправити його по інтернету і за кілька днів йому додому пришлють готову майку з його власним дизайном.

– Ти зараз дописуєш книгу присвячену майкам, про що там йтиметься?

– Моя майбутня книга – це щось середнє між літературою та написами на футболках. Оформлена вона досить специфічно – там багато намальованих від руки майок, загалом близько двох сотень, на кожній – оригінальний напис та історія. Від інтернету, сексу, алкоголю, рок-н-роллу до дитячих спогадів і фейсбука – там відображено все.

Я перечитав багато посібників по виготовленню майок та їх дизайну, але моя книга на них зовсім не схожа, вона не прикладна, а художня. Окрім історій та зображень майок, там є і роздуми на тему того, що чимало людей обирають майки не свідомо і навіть не розуміють, що означають написи, які вони носять на собі. Наразі я вже на фінальній стадії роботи над книгою, робоча назви якої "Загальна теорія футболки" та найближчим часом планую розіслати її по видавництвам.

Вікторія Рижова, Varosh.com.ua

Фото: Сергій Мазур

0 #