Ідеї

Chicarrones Shator: П’ята річниця ужгородської субкультурної революції

30 Вересня 2013 7 159

Більше ста вечірок тому назад зародилося явище Chicarrones, яке створило новий формат танцювальних івентів та переросло у повноцінний рух зі своїми логотипами, прапорами, знаменами, гімном та армією вірних прибічників.

Применшити значення цієї промогрупи складно, адже їхні досягнення очевидні: від 350 до 500 відвідувачів щоразу, повна відсутність стилістичних та музичних обмежень, привози форматних діджеїв та гуртів, виступи на українських фестивалях і безцінна самобутність кожного івенту.

Ідеологічно, хлопці обрали безпрограшний формат – запал та естетика літніх європейських фестивалів з усіма витікаючими – краудсерфінг, синхронні масові екшени на танцполі та тематичні вечірки з дрес-кодом та відповідним музичним наповненням. 

Про магію міського субкультурного феномену Chicarrones нам розказав один з його засновників Тудор Кілару.

– Вам не потрібно ані клубів, ані особливих хедлайнерів, щоб з разу в раз робити вечірки, від яких ваші віддані сектанти отримують величезне задоволення, в чому секрет?

– Секрет у тому, що найбільший кайф від цих вечірок отримуємо ми самі. Я не пригадую жодного разу, коли б нам було лінь, не дуже хотілося їх робити або чекати закінчення. Звісно, передує кожній події трохи нервів, вирішення технічних та організаційних нюансів, але потім, як би банально це не звучало, нам передається загальний настрій і все стає добре. За ці п’ять років ми встигли дещо поміняти аудиторію, наша публіка трохи помолодшала. Але знаєш, я був би щасливий, якби у мої сімнадцять років у нашому місті були такі вечірки. Це стало рухом, який формує хороший музичний смак і це прекрасно.

Звісно, молодше покоління не здатне сприйняти деякі ідеї, адже коли росли ми – були інші герої та кумири. Втім я бачу, як наші молоді відвідувачі готуються та проймаються усім, що ми їм пропонуємо. Багато моїх товаришів-діджеїв, які мають багаторічний досвід, які живуть та працюють у Києві, Львові чи в інших містах, після сетів на Chicarrones просто не можуть повірити, що люди сприймають добре навіть незнайому музику і грати можна дійсно все, що ти хочеш – це велика рідкість.

Немає жодних правил чи обмежень, це своєрідний шабаш, у хорошому сенсі цього слова. Найбільша складність полягає у тому, аби втримати це на плаву, не опустити планку і не припинити розвиток. Тому для нас дуже важливий абсолютний контакт з публікою.

– Періодично нічні клуби міста пропонують вам влаштовувати вечірки на базі існуючих дискотек, за яких умов ви розглядаєте ці пропозиції?

– Чесно кажучи, існує невеличке непорозуміння між нами та власниками клубів – зазвичай, вони бачать лише велику аудиторію, не розуміючи сенсу та специфіки цих вечірок. Наша публіка – повний антигламур і прибутків від продажу дорогого алкоголю на барі не буде. Наша аудиторія вживає алкоголь, але вони його приносять з собою або обирають найдешевше, з того що є у закладі.

– На початку вас було троє: ти, Irjik33 та Kool d, як розподілялися ролі у вашому тріо?

– Ми всі досить різні, як за темпераментом, так і за стилем життя, але у нас є точки дотику і конфліктів ніколи не буває – ми їх зводимо на жарт. Елемент самоіронії – це те, що нас рятує як у повсякденному житті, так і на вечірках. Головне, що люди чекають наших івентів і готуються до них. Ми намагаємося придумувати нові тематики, надихаємося десь у мандрах і втілюємо побачене тут. Я давно мрію зробити справжню кабаре вечірку, ідея укріпилася після моєї подорожі до Берліну.

Пізніше я поговорив в представниками історико-реконструкційного об’єднання "Лікіцарські гукани" і вони також готові були долучитися та відтворити естетику Ужгорода 30-х років. Зрештою, ми ще навіть не торкалися електронної музики, тож тема справжніх рейвів поки не розкрита. Східна культура, африканська музика, наше радянське минуле – все це ще не було темою наших вечірок. Нам вдалося згуртувати навколо Chicarrones майже увесь креативний клас міста, зокрема Найт Райд та все молоде і веселе ком’юніті Ужгорода – наші друзі та постійні відвідувачі.

– Ви періодично їздите за межі рідного міста, чи сприймають це явище та цю естетику за межами Ужгорода?

– Ми грали і у Львові, і Івано-Франківську та ще багато де, у деяких містах навіть є компанії прихильників, які спеціально їздили до нас на вечірки. Однак там нас сприймають не так, як вдома. Ми – дуже локальна промо-група, але цього року ми виступили на одному з кращих українських фестів – Артполі, це був цікавий досвід та гарні враження. Ми також виступали разом з гуртом Триста8ісім і це також було весело.

Для Ужгорода Chicarrones – це свого роду доза ліків від провінційного пафосу та надуманих стереотипів. Якщо людина хоче класно провести час, несамовито танцювати та стрибати як навіжена – це нормально і так має бути. Ніхто не приходить до нас мірятися зовнішніми проявами достатку, у нас крутість проявляється в іншому – у знанні музики, в умінні витримати дрес-код тощо. Показово, що навіть такі кумедні тематичні вечірки, як кантрі у нас проходили на ура. Вже багато чого було, і ще чимало буде, аж допоки нам не набридне – а це буде нескоро.

Вікторія Рижова, Varosh

Фото люб’язно надані Chicarrones Shator

0 #